двірський
Двірський, -а, -е
1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Словник української мови ГрінченкаДвірський, -а, -е
1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Словник української мови Грінченка