денниця

Денниця, -ці

ж.

1) раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22.

2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.

Значення в інших словниках

1. денниця — -і, ж., зах. Жін. до денникар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. денниця — Вранішня зоря  Словник застарілих та маловживаних слів