дзинчати
Дзинчати, -чу, -чиш
гл. = 1) дзижчати.
2) = брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Словник української мови ГрінченкаДзинчати, -чу, -чиш
гл. = 1) дзижчати.
2) = брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Словник української мови Грінченка