дзюбок

Дзюбок, -бка

м.

1) ум. отъ дзюб.

2) см. ґельґів. Шух. І. 175.

Значення в інших словниках

1. дзюбок — дзю́бок → дзьоб 1 (ст) ◊ стули́ти дзюбок = стули́ти дзьоба (м, ср, ст): Стуль си дзюбок, бо вилетиш звідси (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт