дзюбок

дзю́бок → дзьоб 1 (ст)

◊ стули́ти дзюбок = стули́ти дзьоба (м, ср, ст): Стуль си дзюбок, бо вилетиш звідси (Авторка)

Значення в інших словниках

1. дзюбок — Дзюбок, -бка м. 1) ум. отъ дзюб. 2) см. ґельґів. Шух. І. 175.  Словник української мови Грінченка