дивненько

Дивно

нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Камен. у. дивно здаватися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. К. ЧР. 103. ум. дивненько.