дима

Дима, -ми

ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. ум. димка.

Значення в інших словниках

1. дима — -и, ж., зах. Прозора смугаста тканина, каніфас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дима — ДИ́МА, и, ж., іст. У Римській імперії та Візантії – об'єднання вболівальників команд, які брали участь у спортивних змаганнях, боях гладіаторів, перегонах колісниць. – Порятунок один, – казали легіонери ..  Словник української мови у 20 томах