диман

Диман, -ну

м.

1) раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114.

2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.

Значення в інших словниках

1. диман — -у, ч. Темно-коричневий віл.  Великий тлумачний словник сучасної мови