димний
Димний, -а, -е
1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. К. ЧР. димна хижа. Курная изба. Вх. Лем. 410.
2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний. О. 1862. IV. 72.
Словник української мови Грінченка