димувати
Димува́ти, -му́ю, -є́ш
гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. К. Псал. 319. В руках його мушкет димує. Греб. 354.
Словник української мови ГрінченкаДимува́ти, -му́ю, -є́ш
гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. К. Псал. 319. В руках його мушкет димує. Греб. 354.
Словник української мови Грінченка