Словник української мови Грінченка

дипоть

Дипоть, -птю

м. Ударъ. дати диптю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дипоть — -птю, ч., заст. Побиття. Дати диптю — побити.  Великий тлумачний словник сучасної мови