дипоть ди́поть -птю, ч., заст. Побиття. Дати диптю — побити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дипоть — Дипоть, -птю м. Ударъ. дати диптю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961. Словник української мови Грінченка