дитинятко

Дитиня, -няти

с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. ум. дитинятко, дитиняточко. Мкр. Г. 22.

Значення в інших словниках

1. дитинятко — дитиня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дитинятко — -а, с. Зменш.-пестл. до дитиня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дитинятко — див. дитина  Словник синонімів Вусика
4. дитинятко — ДИТИНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитиня́. Усміхнулось немовлятко, Дитинятко, пташенятко: Близько, близько, близько татко, Рідний дім і рідний дим (Рильський, І, 1956, 282); Хоч Ворона..  Словник української мови в 11 томах