дитинятко
ДИТИНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитиня́.
Усміхнулось немовлятко, Дитинятко, пташенятко: Близько, близько, близько татко, Рідний дім і рідний дим (Рильський, І, 1956, 282);
Хоч Ворона.. надирала собі горло, лаючи та проклинаючи погану розбійницю, Гадюка в норі хрупала її дитинятко (Фр., IV, 1950, 74).
Словник української мови (СУМ-11)