Значення в інших словниках
-
дитинятко —
дитиня́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
дитинятко —
-а, с. Зменш.-пестл. до дитиня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дитинятко —
ДИТИНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитиня́. Усміхнулось немовлятко, Дитинятко, пташенятко: Близько, близько, близько татко, Рідний дім і рідний дим (Рильський, І, 1956, 282); Хоч Ворона..
Словник української мови в 11 томах
-
дитинятко —
Дитиня, -няти с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. ум. дитинятко, дитиняточко. Мкр. Г. 22.
Словник української мови Грінченка