дитинячий
ДИТИ́НЯЧИЙ, а, е, діал. Дитячий.
Пані Шумінська полинула думкою в далеке минуле, десь у хвилини наймолодших, дитинячих літ (Кобр., Вибр., 1954, 3).
Словник української мови (СУМ-11)ДИТИ́НЯЧИЙ, а, е, діал. Дитячий.
Пані Шумінська полинула думкою в далеке минуле, десь у хвилини наймолодших, дитинячих літ (Кобр., Вибр., 1954, 3).
Словник української мови (СУМ-11)