добудитися

Добудитися, -жуся, -дишся

гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.

Значення в інших словниках

1. добудитися — добуди́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. добудитися — [добудитиес'а] -уджус'а, доубудиес':а, доубудиец':а, доубуд'ац':а; нак. -дис'а, -д'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. добудитися — -уджуся, -удишся, док., перех., розм. Розбудити не відразу, а після певних зусиль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. добудитися — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. добудитися — ДОБУДИ́ТИСЯ, уджу́ся, у́дишся, док., перех., розм. Розбудити не відразу, а після певних зусиль. Лінивого не добудишся, як мертвого не докличешся (Укр.. присл.., 1955, 201); — Оце я будила, будила свого старого, та й не добудилась (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах