добудча Добудча́, -ча́ти с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках добудча — -ати, с., діал. Байстрюк. Великий тлумачний словник сучасної мови добудча — див. дитина Словник синонімів Вусика