добудитися
ДОБУДИ́ТИСЯ, уджу́ся, у́дишся, док., перех., розм. Розбудити не відразу, а після певних зусиль.
Лінивого не добудишся, як мертвого не докличешся (Укр.. присл.., 1955, 201);
— Оце я будила, будила свого старого, та й не добудилась (Н.-Лев., III, 1956, 20);
Під тином.. попримощувалися жінки і тепер не можуть добудитись дітей, які сплять на приполах кожухів (Стельмах, Хліб.., 1959, 406).
Словник української мови (СУМ-11)