довбач

Довбач, -ча

м.

1) = довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23.

2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.

Значення в інших словниках

1. довбач — -а, ч. 1》 Металорізальний інструмент, за допомогою якого нарізують рейки, циліндричні зубчасті колеса тощо. 2》 діал. Той, хто щось довбає. 3》 зах. Дятел. 4》 діал. Той, хто торочить те саме.  Великий тлумачний словник сучасної мови