1. Словник української мови Грінченка

довбач

Довбач, -ча

м.

1) = довбало 1 и 2. Вх. Пч. ІІ. 13. Шух. І. 23.

2) Человѣкъ, твердящій одно и то же. Черном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбач — -а, ч. 1》 Металорізальний інструмент, за допомогою якого нарізують рейки, циліндричні зубчасті колеса тощо. 2》 діал. Той, хто щось довбає. 3》 зах. Дятел. 4》 діал. Той, хто торочить те саме. Великий тлумачний словник сучасної мови