1. Словник української мови Грінченка

довбенька

Довбенька, -ки

ж. ум. отъ довбня = довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбенька — довбе́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. довбенька — див. калатало; молоток Словник синонімів Вусика
  3. довбенька — ДОВБЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́вбня 1. Микула взяв свою рушницю, шаблю і довбеньку, якій більш вірив, ніж зброї (Мак., Вибр., 1956, 447); Мазур набрав повні груди повітря і, окресливши довбенькою коло, вдарив (Хор., Місто.., 1962, 87). Словник української мови в 11 томах