Значення в інших словниках
-
довірити —
дові́рити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
довірити —
див. довіряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довірити —
ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
довірити —
Дові́рити, -ві́рю, -ві́риш, -ві́рять; дові́р, дові́рмо, дові́рте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
довірити —
ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.
Словник української мови в 11 томах