док
Док
см. доки.
---------------
Доки и док
нар.
1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? Шевч.
2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. Чуб. V. 386. доки теплий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Св. Л. 161. не доки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити. Гол. І. 20.
Словник української мови Грінченка