докоряння

Докоряння, -ня

с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.

Значення в інших словниках

1. докоряння — -я, с. Дія за знач. докоряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. докоряння — ДОКОРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. докоря́ти. Докоряння може трансформуватися в самосвідомості дитини в тенденцію до самозвинувачення, що робить її уразливішою до неминучих помилок і труднощів (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах