докоряння

докоря́ння

-я, с.

Дія за знач. докоряти.

Значення в інших словниках

1. докоряння — ДОКОРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. докоря́ти. Докоряння може трансформуватися в самосвідомості дитини в тенденцію до самозвинувачення, що робить її уразливішою до неминучих помилок і труднощів (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. докоряння — Докоряння, -ня с. Укоры, упреки; упреканіе. Грин. ІІІ. 383.  Словник української мови Грінченка