докучання

Докуча́ння, -ня

с. Надоѣданіе, неотступныя просьбы. За-для докучання йога вставши дасть йому. Єв. Л. XI. 8.

Значення в інших словниках

1. докучання — докуча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. докучання — -я, с. Дія за знач. докучати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докучання — Докуча́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. докучання — ДОКУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. докуча́ти.  Словник української мови в 11 томах