домовина
Домовина, -ни
ж.
1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. ум. домовинка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Словник української мови Грінченка