Значення в інших словниках
-
дотеп —
Чим відрізняються один від одного іменники дотеп і дотепність? Дотеп – 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. “Був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім” (Натан Рибак).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
дотеп —
до́теп іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
дотеп —
ДОТЕП – ДОТЕПНІСТЬ Дотеп, -у. 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. На валах знову по-старому залунали глумливі козацькі дотепи (Я.Качура); Він був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім (Н.
Літературне слововживання
-
дотеп —
(влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком) гостре (загостре) слово; аттічна сіль, книжн. Олександра й сама моргала на хлопця, зачіпала гострим словом, палким поглядом (Коцюбинський, 1, 1955...
Словник фразеологічних синонімів
-
дотеп —
Жарт, віц, гостре <�влучне> слово, жм. прикладка, докладка; (гра слів) калямбур, сов. каламбур; П. дотепність, кмітливість.
Словник синонімів Караванського
-
дотеп —
[дотеип] -пу, м. (на) -п'і
Орфоепічний словник української мови
-
дотеп —
-у, ч. 1》 Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. 2》 розм. Здібність оформляти думку у вигляді влучних, гострих або смішних висловів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дотеп —
до́теп жарт (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
дотеп —
див. жарт
Словник синонімів Вусика
-
дотеп —
си́пати до́тепами (жа́ртами). Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін. Трактор “Інтер” розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч).
Фразеологічний словник української мови
-
дотеп —
ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г.
Словник синонімів української мови
-
дотеп —
До́теп, -пу, -пові; до́тепи, -пів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дотеп —
ДО́ТЕП, у, ч. 1. Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів (Фр., IV, 1950. 205); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (Руд.
Словник української мови в 11 томах