дотеп

си́пати до́тепами (жа́ртами). Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін. Трактор “Інтер” розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. дотеп — Чим відрізняються один від одного іменники дотеп і дотепність? Дотеп – 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. “Був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім” (Натан Рибак).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. дотеп — до́теп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. дотеп — ДОТЕП – ДОТЕПНІСТЬ Дотеп, -у. 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. На валах знову по-старому залунали глумливі козацькі дотепи (Я.Качура); Він був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім (Н.  Літературне слововживання
4. дотеп — (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком) гостре (загостре) слово; аттічна сіль, книжн. Олександра й сама моргала на хлопця, зачіпала гострим словом, палким поглядом (Коцюбинський, 1, 1955...  Словник фразеологічних синонімів
5. дотеп — Жарт, віц, гостре <�влучне> слово, жм. прикладка, докладка; (гра слів) калямбур, сов. каламбур; П. дотепність, кмітливість.  Словник синонімів Караванського
6. дотеп — [дотеип] -пу, м. (на) -п'і  Орфоепічний словник української мови
7. дотеп — -у, ч. 1》 Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. 2》 розм. Здібність оформляти думку у вигляді влучних, гострих або смішних висловів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. дотеп — до́теп жарт (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. дотеп — див. жарт  Словник синонімів Вусика
10. дотеп — ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г.  Словник синонімів української мови
11. дотеп — До́теп, -пу, -пові; до́тепи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. дотеп — ДО́ТЕП, у, ч. 1. Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів (Фр., IV, 1950. 205); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (Руд.  Словник української мови в 11 томах
13. дотеп — Дотеп, -пу м. Остроуміе, искусство.  Словник української мови Грінченка