доїдливий

Доїдливий, -а, -е

Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.

Значення в інших словниках

1. доїдливий — дої́дливий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. доїдливий — ДОКУЧЛИВИЙ, надокучливий, набридливий.  Словник синонімів Караванського
3. доїдливий — -а, -е, діал. Надокучливий; набридливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. доїдливий — ДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Надокучливий; набридливий. А їй же прийдеться.. півроку слухати доїдливих речей, єхидного реготу… (Мирний, III, 1954, 78).  Словник української мови в 11 томах