доїдливий —
ДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Надокучливий; набридливий. А їй же прийдеться.. півроку слухати доїдливих речей, єхидного реготу… (Мирний, III, 1954, 78).
Словник української мови в 11 томах
доїдливий —
Доїдливий, -а, -е Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Словник української мови Грінченка