драбинка
Драбина, -ни
ж.
1) Переносная лѣстница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394.
2) = драбки. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. І. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458.
3) Рѣшетка возлѣ яслей. ум. драбинка, драбиночка.
Словник української мови Грінченка