дріботання

Дрібота́ння, -ня

с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. дріботання — дрібота́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дріботання — -я, с., розм. Дія за знач. дріботати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дріботання — див. тремтіння  Словник синонімів Вусика
4. дріботання — ДРІБОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дрібота́ти і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах