дріботун

Дріботун, -на

м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.

Значення в інших словниках

1. дріботун — дріботу́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дріботун — -а, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дріботун — ДРІБОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий) (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах