дріботуха

Дріботуха, -хи

ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. дріботуха — дріботу́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дріботуха — -и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дріботуха — ДРІБОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить.  Словник української мови в 11 томах