Словник української мови в 11 томах

дріботуха

ДРІБОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дріботуха — дріботу́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дріботуха — -и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дріботуха — Дріботуха, -хи ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка