ДРІБОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
дріботуха —
дріботу́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
дріботуха —
-и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дріботуха —
Дріботуха, -хи ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка