дріботіння

ДРІБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дріботі́ти і звуки, утворювані цією дією.

Клацання підків по брукові й дріботіння сотень каблуків по тротуару з кожним часом збільшувалось (Панч, І, 1956, 78).

Значення в інших словниках

1. дріботіння — дріботі́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дріботіння — -я, с., розм. Дія за знач. дріботіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови