дріботун

дріботу́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. дріботун — -а, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дріботун — ДРІБОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий) (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
3. дріботун — Дріботун, -на м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.  Словник української мови Грінченка