Значення в інших словниках
-
дулька —
ду́лька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
дулька —
-и, ж. Зменш.-пестл. до дуля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дулька —
ДУ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ду́ля. У саду да під дулькою Сидів голуб із голубкою (Чуб., V, 1874, 33); Часом батьки невтішної хатньої науки діток навчають. Починається це навчання з маленького, грайливого: — Покажи мамі дульку!.. (Ковінька, Кутя.., 1960, 51).
Словник української мови в 11 томах