1. Словник української мови Грінченка

дулька

Дулька, -ки

ж. ум. отъ дуля.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дулька — ду́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дулька — -и, ж. Зменш.-пестл. до дуля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дулька — ДУ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ду́ля. У саду да під дулькою Сидів голуб із голубкою (Чуб., V, 1874, 33); Часом батьки невтішної хатньої науки діток навчають. Починається це навчання з маленького, грайливого: — Покажи мамі дульку!.. (Ковінька, Кутя.., 1960, 51). Словник української мови в 11 томах