1. Словник української мови Грінченка

дуло

Дуло, -ла

с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуло — ду́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дуло — -а, с. Ствол вогнепальної зброї. || Передній отвір ствола вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуло — Цівка, (гармати) гирло Словник чужослів Павло Штепа
  4. дуло — ДУ́ЛО (передній отвір ствола вогнепальної зброї); ЖЕРЛО́ (перев. у гарматі). До його торкнулося холодне дуло нагана (А. Шиян); Гармати простягнули жерла у небо (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  5. дуло — ДУ́ЛО, а, с. Ствол вогнепальної зброї. Через частокіл визирали.. дула гармат (Панч, III, 1956, 271); Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси, втрачають свій казенний блиск (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах