1. Орфографічний словник української мови

дуло

ду́ло

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуло — -а, с. Ствол вогнепальної зброї. || Передній отвір ствола вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дуло — Цівка, (гармати) гирло Словник чужослів Павло Штепа
  3. дуло — ДУ́ЛО (передній отвір ствола вогнепальної зброї); ЖЕРЛО́ (перев. у гарматі). До його торкнулося холодне дуло нагана (А. Шиян); Гармати простягнули жерла у небо (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  4. дуло — ДУ́ЛО, а, с. Ствол вогнепальної зброї. Через частокіл визирали.. дула гармат (Панч, III, 1956, 271); Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси, втрачають свій казенний блиск (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах
  5. дуло — Дуло, -ла с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59. Словник української мови Грінченка