дуло

ДУ́ЛО (передній отвір ствола вогнепальної зброї); ЖЕРЛО́ (перев. у гарматі). До його торкнулося холодне дуло нагана (А. Шиян); Гармати простягнули жерла у небо (Н. Рибак).

СТВОЛ (частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку проходить куля, снаряд), ДУ́ЛО, ЖЕ́РЛО (в артилерійської зброї); ЦІ́ВКА розм. (ствол рушниці). Гармати били прямою наводкою, стволи вже стояли горизонтально.. і такі гарячі, що рукою не доторкнешся (В. Кучер); Зірвав (Сеспель) з плеча карабін, послав у ствол патрон (Ю. Збанацький); Дуло револьвера направлено просто в живіт Мотрі (І. Кириленко); Жерла гармат з перекопських позицій теж було повернуто на Сиваш (О. Гончар); Пролунав постріл. То вистрілив технік, наставляючи рушницю цівкою догори (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуло — ду́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дуло — -а, с. Ствол вогнепальної зброї. || Передній отвір ствола вогнепальної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуло — Цівка, (гармати) гирло Словник чужослів Павло Штепа
  4. дуло — ДУ́ЛО, а, с. Ствол вогнепальної зброї. Через частокіл визирали.. дула гармат (Панч, III, 1956, 271); Дула гвинтівок, багнети, світло-зелені шоломи тьмяніють, вкриваються дрібними крапельками роси, втрачають свій казенний блиск (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах
  5. дуло — Дуло, -ла с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59. Словник української мови Грінченка