Словник української мови Грінченка

дуплавий

Дуплавий, -а, -е

Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дуплавий — дупла́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дуплавий — Дупластий, дуплявий, дуплястий, дуплуватий, дуплинастий, дупленатий, дуплиняний.  Словник синонімів Караванського
  3. дуплавий — дуплявий, -а, -е. З дуплом або дуплами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дуплавий — ДУПЛА́ВИЙ, ДУПЛЯ́ВИЙ, а, е. З дуплом або дуплами. Де-де заскрипить журавель, затріщить під напором вітру безлиста, дуплава липа (Фр., VII, 1951, 424); Дорога до головної вулиці вела.. поміж сади з крислатими дуплавими деревами (Чендей, Вітер..  Словник української мови в 11 томах