дуплавий

ДУПЛА́ВИЙ, ДУПЛЯ́ВИЙ, а, е. З дуплом або дуплами.

Де-де заскрипить журавель, затріщить під напором вітру безлиста, дуплава липа (Фр., VII, 1951, 424);

Дорога до головної вулиці вела.. поміж сади з крислатими дуплавими деревами (Чендей, Вітер.., 1958, 253);

Стара, дуплява грушка широко розкладала довге гілля (Кобр., Вибр., 1954, 166).

Значення в інших словниках

1. дуплавий — дупла́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дуплавий — Дупластий, дуплявий, дуплястий, дуплуватий, дуплинастий, дупленатий, дуплиняний.  Словник синонімів Караванського
3. дуплавий — дуплявий, -а, -е. З дуплом або дуплами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дуплавий — Дуплавий, -а, -е Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.  Словник української мови Грінченка