Словник української мови Грінченка

дупластий

Дупластий, -а, -е

= дуплинастий.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дупластий — дупла́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дупластий — дуплястий, -а, -е. З великим дуплом або дуплами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дупластий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
  4. дупластий — Дупла́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дупластий — ДУПЛА́СТИЙ, ДУПЛЯ́СТИЙ, а, е. З великим дуплом або дуплами. На дупластій, головатій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо (Фр., IV, 1950, 74); Навколо старих дупластих яблунь росла висока трава (Донч.  Словник української мови в 11 томах