дупластий —
Дупла́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дупластий —
ДУПЛА́СТИЙ, ДУПЛЯ́СТИЙ, а, е. З великим дуплом або дуплами. На дупластій, головатій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо (Фр., IV, 1950, 74); Навколо старих дупластих яблунь росла висока трава (Донч.
Словник української мови в 11 томах
дупластий —
Дупластий, -а, -е = дуплинастий.
Словник української мови Грінченка