дупластий
ДУПЛА́СТИЙ, ДУПЛЯ́СТИЙ, а, е. З великим дуплом або дуплами.
На дупластій, головатій вербі над річкою звила собі Ворона гніздо (Фр., IV, 1950, 74);
Навколо старих дупластих яблунь росла висока трава (Донч., III, 1956, 62);
Сівши на давно повалену дуплясту вербу, довго дивилась [дочка бакенщика] на вогні Нової Каховки (Цюпа, На крилах.., 1961, 242).
Словник української мови (СУМ-11)