Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дуплавина —
дупла́вина іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
дуплавина —
ДУПЛА́ВИНА, ДУПЛЯ́ВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що дупло́ 1. Скрізь тихо; між корчами звір пасеться, В дуплавині погукує сова (Фр., XI, 1952, 253); У великій силі був той дуб — жодної сухої гілки, жодної дуплавини, немов з чавуну був вилитий (Збан.
Словник української мови в 11 томах